З історії

                            професійно-технічного училища №6 м. Кременчука

Сьогодні в Україні лише декілька професійно-технічних навчальних закладів мають майже вікову історію. До таких належить і професійно-технічне училище № 6 м. Кременчука. Навчальний заклад було створено  6 травня 1921 року на базі Крюківських вагоноремонтних майстерень, як ремесляне  училище № 6 (РУ-6), з терміном навчання  2 роки. Училище здійснювало підготовку ковалів, слюсарів механоскладальних робіт, теслярів.  Воно розпочало бiографiю з простої майстернi, що була розмiщена в старому списаному вагонi. Всього 30 учнiв налiчував перший учнiвський загiн. Нинi в училищi навчається бiльше 300 учнiв 

На підставі наказу начальника Головного управління профтехосвіти при Раді Міністрів УРСР від 10 серпня 1960 року № 93 і наказу начальника Полтавського обласного управління профтехосвіти від 15 серпня 1962 року № 191 ремесляне училище № 6  було реорганізовано в міське профтехучилище № 6.

Постановою Ради Міністрів УРСР № 87 від 20 січня 1966 року та рішенням Полтавського облвиконкому № 21 від 24 січня 1966 року  училищу було присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Михайла Степановича Новохатька.

У 1975 році училище було реорганізовано в середнє міське профтехучилище № 6 ім. Новохатька.

З 1984 року згідно наказу начальника Полтавського обласного управління профтехосвіти № 136 від 15 серпня 1984 року середнє міське профтехучилище № 6 ім. Новохатька було реорганізовано в середнє професійно-технічне училище.

                   Змінювалися назви навчального закладу, але незмінною залишалася основна мета — підготовка кваліфікованих робітників для ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод".  
                 Важкими були першi роки становления. В складних умовах доводилося готувати майбутню робiтничу змiну та лише завдяки наполегливiй працi, творчому ентузiазму викладачiв i майстрiв виробничого навчання, керiвникiв училище росло й процвiтало. У 1934 роцi було збудовано навчальний корпус закладу, який крiзь роки зумiли зберегти дбайливi господарi.

                В роки Великої Вітчизняної війни училище продовжувало працювати. Учні та частина педагогічного колективу були евакуйовані до Луганської області. Та в мiстi залишилися викладачi і вихованцi, якi органiзували пiдпiльнi групи для боротьби з ворогом. Серед них: учнi Василь Iванов, Валентин Скопiн, Володимир Могильов, Даша Нестаулова, Нонна Костенко.
                Після визволення Кременчука від фашистів учні спільно зі своїми наставниками відбудували навчальний корпус, відремонтували аудиторії, в яких під час окупації розташовувались каземати гестапо. було завезене нове обладнання, впорядковане подвір'я. В цей час у закладі навчалося багато дітей-сиріт із дитячих будинків, - тяжкий відголосок війни.

                 Пройшли роки...  

І нинi училище, долаючи труднощi, працює на повну силу. Завдяки чудово згуртованому колективу зi стiн закладу щороку виходять квалiфiкованi електрогазозварники, слюсарi, верстатники, садоводи-озеленювачi, конторські службовці. Своєю щоденною працею ми стверджуємо, що багатоплідна робота професійно-технічного училища № 6 м. Кременчука ще довгі роки буде спрямована на підготовку робітничих кадрів високої кваліфікації та виховання справжніх громадян України.

______________________________________________________________________________________________________

                                    МИ   НАВЧАЄМО  ТАКИМ   ПРОФЕСІЯМ:

Електрогазозварник

    Електрогазозварник – це робітник, який виконує ручне електродугове, плазмове, лазерне, газове зварювання (різання) деталей, конструкцій і труб із сталі, чавуну, кольорових металів, зварювання на автоматах.

         З історії професії  Існує думка, що слово «зварювання» походить від імені слов’янського бога ковальської справи Сварога. Ще в прадавні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, знарядь праці, ювелірних виробів. Перші прості методи зварювання застосовувалися в V-ІІ тисячоліттях до н.е. в стародавньому Єгипті та Ірані. Зварювали в основному деталі з міді, які розігрівали і потім здавлювали. Так виникло так зване «ковальське зварювання». Поступовий розвиток ливарної справи привів до виникнення ливарного зварювання та паяння. Але ці способи  були не настільки надійними, як електродугове або газове зварювання. Електричне зварювання було придумане в середині ХІХ ст. в Україні. Тоді ж з'явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників. А вже в XX столітті у Франції був винайдений спосіб з'єднання розжарених країв металевих виробів, нагрітих ацетиленом, що горить в середовищі кисню. Технології електродугового зварювання безперервно вдосконалюються та розвиваються. В наш час широкого розповсюдження набули різноманітні види зварювання: лазерне, електронно-променеве, під флюсом, зварювання тиском, електрошлакове та інші.

     Характер роботи  Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводів, деталі машин і механізмів за допомогою зварювальної дуги. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, регулює зварювальне устаткування та встановлює необхідний режим зварювання, здійснює зоровий контроль швів.

 

         Умови роботи   Електрогазозварникам доводиться працювати в найрізноманітніших умовах: у виробничому цеху, в полі, на висоті, під землею, під водою. Електричне зварювання виконують в умовах високих температур, радіації, в глибокому вакуумі, в умовах невагомості.

 

      Ринок праці  Професія електрогазозварника має сталий попит на ринку праці. Випускники училища без особливих ускладнень знаходять роботу на промислових підприємствах м. Кременчука (ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», Крюківське кар’єроуправління), на комунальних підприємствах (КП «Добробит», «Міськгаз» тощо), на станціях технічного обслуговування, в авторемонтних майстернях, в будівельних організаціях.  

          Медичні обмеження  Професія протипоказана людям, які страждають на алергічні захворювання, захворювання дихальних органів, опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо), серцево-судинної, ендокринної і нервової систем, страждають розладами психіки (епілепсія),  мають хронічні захворювання печінки та нирок (гепатохолецистит, гломерулонефрит), виразкову хворобу шлунку, а також  мають виражені дефекти зору та слуху.

          Перспективи  Електрогазозварники постійно підвищують власну кваліфікацію шляхом подальшого професійного навчання. Його формами є: навчання безпосередньо на виробництві, виробничо-технічних курсах, курсах навчання другій (суміжній) професії. Отримати ґрунтовні  знання щодо організації та технології виконання зварювальних робіт можна в коледжі Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського.

___________________________________________________________________________________________________________

         

         

          Конторський службовець (бухгалтер)

    

       Конторський службовець є першою і основною сходинкою до опанування професії бухгалтера. Слово «бухгалтер» походить від німецьких слів «книга» («buch») та «тримати» («halten»), оскільки раніше надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів записували у спеціальну книгу. А от зараз бухгалтер оптимізує фінансову діяльність підприємства, слідкує за станом його рахунку та за своєчасністю проведення всіх фінансових операцій, використовуючи для цього переважно комп’ютер.

         З історії професії   Професія бухгалтера – одна з найдавніших та найпоширеніших. Найдавніші бухгалтерські звіти були знайдені серед руїн давнього  Вавілону,  Ассірії  і датуються більше ніж 7 тис. років. Люди того часу спиралися на примітивні бухгалтерські методи, щоб вести облік сільськогосподарського виробництва. Значно пізніше, приблизно у 1250-1350 рр., в Північні Італії з’явилася система подвійного запису, коли в кожному бухгалтерському запису були окремий дебет і кредит. В результаті всі факти господарського життя двічі відображалися в обліку. Проте появу даної професії пов’язують з ім’ям італійського монаха, математика Луки Бартоломео де Пачолі. У 1494 році він видав книгу, один із розділів якої називався «Трактат про рахунки та записи», де він обгрунтував необхідність застосування подвійної бухгалтерії  та розтлумачив купцям сенс найпростіших бухгалтерських операцій – дебету, кредиту та балансу.

В Росії посада бухгалтера була офіційно заснована Петром І на початку ХVІІІ століття.

Умови праці бухгалтера змінювалися з розвитком суспільства. В часи, коли кількість грамотних людей була невеликою, професія бухгалтера вважалася почесною і престижною. Існували навіть школи для навчання рахівництву.

В середині ХХ століття бухгалтер вважався банальним рахівником, який заповнював форми і баланси, вів бухгалтерський облік у спеціальній книзі. Сьогодні без бухгалтерії не обходиться жодне підприємство. Сучасний бухгалтер веде облік прибутків, видатків та збитків підприємства, нараховує заробітну плату, вираховує та сплачує податки. Професія бухгалтера належить до тих спеціальностей, на які є найбільший попит на ринку праці.

          Характер роботи  Конторський службовець (бухгалтер) перевіряє стан рахунків та надає інформацію головному бухгалтеру чи директору. Впродовж робочого дня він працює над документами, обробляє їх. Бухгалтер повинен слідкувати за змінами в законодавстві, яке регламентує його діяльність.

       Умови роботи  Бухгалтер працює на підприємствах, в організаціях, банківських установах. Його робоче місце – це стіл, стілець, комп’ютер.

 

    Ринок праці  Конторські службовці (бухгалтери) мають можливість працевлаштуватися на великих промислових прідприємствах м. Кременчука (ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та інших), у Кременчуцьких відділеннях банків (Приватбанк, ПУМБ, Промінвестбанк тощо), в приватних організаціях та установах.

         Медичні обмеження  Нервово-психічні розлади, мігрень, судинна дистонія.

      Перспективи  По закінченню училища випускники мають можливість продовжити навчання за фахом в Кременчуцькому національному університеті ім. М.Остроградського, в Кременчуцькому університеті інформаційних технологій та управління, Кременчуцькому інституті Дніпропетровського університету економіки та права ім. А.Нобеля та інших ВНЗ Полтавської області.

 

            ___________________________________________________________________________________________________________________________

Озеленювач 

      Озеленювач  – це спеціаліст, який забезпечує грамотний, кваліфікований  догляд за зеленими насадженнями  на вулицях, в парках, скверах, палісадниках, на балконах, створює квітники, клумби, газони.

• 2015 Березень